Редис – однорічна або дворічна рослина, відноситься до відділу квіткові, класу дводольні, порядку капустоцвіті, сімейства капустяних (хрестоцвіті, брассіковие), роду редька і є різновидом редьки посівної. Листя редису прості, черешкові, можуть бути цільними або лировидно-кавалками, опушені жорсткими волосками і зібрані в розетку. Довжина листя від 5 до 20-25 см. Колір листя – від світло-салатового до насичено-зеленого. Коренева система редису стрижневого типу. Коренеплід редису від 1,5-2 до 7-10 см в діаметрі, може бути гоструватим на смак за рахунок вмісту гірчичного масла або ж соковитим і майже не мати гіркоти. М’якоть редиски білосніжно-біла, біло-рожева або рожева. Коренеплід має округлу, овально-циліндричну або подовжену конусоподібну форму, як у морквини. Забарвлення коренеплоду редису буває червоного, рожевого, жовтого, білого, фіолетового або зеленого. Також є сорти, коренеплоди яких на тлі загальної рожевого і червоного забарвлення мають білий кінчик. Середня вага коренеплоду редису (в залежності від сорту) становить від 5 до 35 г, хоча зустрічаються екземпляри-гіганти вагою до 100 г, наприклад, у сорту Червоний велетень. Редис – чемпіон за скоростиглістю серед коренеплідних рослин: деякі сорти повністю визрівають всього за 16-20 днів з моменту посіву насіння. Ця особливість дає можливість садити редис і отримувати його урожай кілька разів за сезон (3-4 рази). Найбільше практичне значення редис має на перший рік вегетації, після дозрівання коренеплоду, що вживається в їжу. Якщо в цей період редис не витягувати з землі, він продовжує рости, дає квітконосний пагін, потім з квітів з’являються плоди з насінням. Однорічні сорти в перший же рік дають і коренеплоди, і насіння, а ось у дворічних в перший сезон вегетації утворюється тільки коренеплід, насіння дозріває лише на наступний рік. Таким чином, від посадки до дозрівання насіння може пройти від 100 до 180 діб.

Редис іноді розрізняють за методом посіву, виділяючи

• сорту, які підходять для вирощування в парниках або теплицях,
• сорту для відкритого грунту.

Хоча зазвичай такий поділ є досить умовним, так як сучасні сорти редиски одночасно підходять для культивування і тим, і іншим способом.

Не менш важливою класифікацією для городників є розподіл сортів редису за формою коренеплодів:

• Круглий редис,
• Овальний (довгий, довгастий) редис.

Також сорти редиски прийнято поділяти в залежності від термінів дозрівання:

• Редис ультраранній (скоростиглий),
• Редис ранній (ранньостиглий),
• Редис середньостиглий,
• Редис пізній (пізньостиглий).

• За кольором коренеплодів розрізняють:

• Білий редис,
• Червоний редис,
• Червоний редис з білим кінчиком,
• Рожевий редис з білим кінчиком,
• Редис жовтий,
• Редис зелений,
• Редис фіолетовий,
• Редис чорний.
• Редис – дуже холодостійка рослина. Його насіння проростає при температурі всього 2-3 градуси, а сама рослина без проблем переносить заморозки до мінус 3-4 градусів. Така стійкість до досить невисоким температур дозволяє сіяти редис ранньою весною, відразу, як тільки відтане і трохи прогріється грунт. Цілком успішно можна вирощувати редис протягом усього літа, а в обігріваються теплицях і в осінньо-зимовий сезон.